Metalist All-Star Game. Джонатан Майдана: «Металіст» — мій перший та єдиний клуб у Європі»

Як уже повідомлялося, 28 травня на головній спортивній арені Харкова пройде унікальний матч – Metalist All-Star Game між нинішньою командою та «Металістом» зразка 2005–2013 років.

Одним із тих, хто зробив славну кар'єру після «Металіста», став Джонатан Майдану. Зараз йому 36, і він захищає кольори «Рівер Плейта», де став легендою клубу. З цією командою Майдана двічі виграв Копа Лібертадорес (південноамериканський аналог Ліги чемпіонів УЄФА).

 Джонатане, ви повернулися до «Рівера Плейта». З метою завершити кар'єру у цьому клубі?
— Так. Коли я їхав до Мексики, мені сказали, що двері «Рівер Плейта» для мене завжди відчинені. У «Толуку» я провів два сезони, після чого у лютому минулого року повернувся до «Рівера Плейту», підписавши річний контракт із клубом. Зараз насолоджуюся кожним проведеним днем у «Рівері».

— До «Металіста» ви захищали кольори «Бока Хуніорс», після десяти років віддали «Рівер Плейту», де стали ідолом.
— Для мене є велика честь, що я став частиною історії великого клубу. Незважаючи на те, що я грав у «Боці», мене прийняли та полюбили фанати «Рівера». Я завжди віддаю себе на поле за футболку «Рівера». Дуже приємно, коли тебе приймають та щиро підтримують уболівальники.

— Але для торсиди «Боки» ви, мабуть, стали ненависним гравцем?
— «Боки» проти «Рівера» — це гаряче класико на віки. Це фольклор аргентинського футболу і очевидно, що гравці однієї команди ненависні для фанатів іншої. Тому адекватно сприймаю образи на свою адресу. У той же час, я поважаю «Бока Хуніорс» як клуб, за який я грав свого часу.

— Ви тричі перемагали у Копа Лібертадорес: двічі з «Рівером» і одного разу з «Бокою». Чи можна сказати, що кар'єра Джонатана Майдани вдалася сповна?
— Мені пощастило виграти багато важливих трофеїв. На зорі свого футбольного шляху я не міг і мріяти про таке. Однак життя сповнене сюрпризів, і воно мені зробило багато радостей. Хоча, звісно, були й неприємні моменти, пов'язані із травмами. Але, звичайно, я максимально задоволений своєю футбольною кар'єрою.

— Що першим спадає на думку, коли згадуєте «Металіст»?
— Хочу сказати, що «Металіст» мене прийняв якнайкраще. У мене залишилися найприємніші спогади про клуб, Харків, уболівальників. Я не знав мови, але клуб надавав мені всіляку допомогу, надав перекладача, щоб я відчував себе затишно у Харкові. Допомагали також Едмар та Жажа, так що я не відчував себе самотнім у клубі. Це був справді чудовий досвід у моїй кар'єрі. «Металіст» — мій перший закордонний та єдиний клуб у Європі.

— Згадайте найпам'ятніші ігри за «Металіст».
— Чудово пам'ятаю матчі у Кубку УЄФА, коли ми кваліфікувалися з першого місця у групі та вийшли на київське «Динамо» у плей-оф. Це було незабутнє внутрішнє протистояння на міжнародній арені. Поєдинок-відповідь проводили у Харкові, і він у мене добре відклався в пам'яті. Ми перемогли (3:2), але не змогли пробитися до наступного раунду через те, що «Динамо» забило більше м'ячів на виїзді.

— З кимось із гравців «Металіста» підтримуєте зв'язок?
— З Едмаром, який був ключовим гравцем «Металіста» та пов'язував латиноамериканців із усіма у колективі. На зв'язку також з Вальтером Асеведо, з ним ми пограли разом за «Рівер Плейт» після «Металіста». А ще з Ернаном Фредесом, який також грав за «Металіст».

 Ви отримали запрошення на Metalist All-Star Game?
— Так. Це великий привілей для мене. Мені дуже лестить, що у «Металісті» згадали про мене. Провести такий поєдинок – чудова ідея. Із задоволенням прилетю до Харкова, якщо вдасться досягти компромісу із моїм клубом.

— Що ви хотіли би передати фанатам «Металіста»?
— Хочу побажати всього найкращого, міцного здоров'я та процвітання всім, хто пов'язаний із цим клубом. Начутно, що «Металіст» на певному етапі зіткнувся з великими проблемами, але з поверненням Олександра Ярославського вони вже позаду. Я вірю, що такий сильний клуб, як «Металіст», виступатиме у найвищому дивізіоні чемпіонату України та пошумить у Європі. Усіх благ та удачі «Металісту»!